У цей день 1919 року, Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка обʼєдналися в соборну державу. Це відбулося в умовах не меншої геополітичної турбулентності, ніж зараз, ставши втіленням мрій та прагнень багатьох поколінь українців.

Це стало історичним моментом єдності для всього українського народу. Сьогодні це одне з наших найважливіших національних свят — День Соборності.

Понад 100 років тому Україна боролася за захист своєї незалежності та суверенітету. Ця екзистенційна боротьба триває й сьогодні. Мета та сама. І ворог той самий — Москва. 

Але сучасна Українська держава значно сильніша, міжнародна підтримка набагато міцніша, а наш суверенітет забезпечують наші героїчні Сили оборони.

У цей день я особливо вдячний усім нашим захисникам за їхню службу й хоробрість, які повертають хід історії в бік добра. Я дякую всім нашим партнерам у всьому світі, які зберігають єдність з Україною. А також вітаю всі українські громади на всіх континентах, які бережуть своє коріння й становлять нашу єдину українську націю.

Сьогодні Україна відзначає День Соборності в одну з найскладніших зим нашої новітньої історії. Але попри все ми продовжуємо високо тримати наш синьо-жовтий прапор — символ свободи та єдності — так само, як і понад сто років тому. На передовій і в тилу.

Бо єдність — це найцінніший ресурс у сучасному турбулентному й роз’єднаному світі. 

Єдність — це сутність української хоробрості та стійкості. Єдність — це запорука, чому Україна вистоїть.